Головна » Статті » фізика

НЕТРАДИЦІЙНИЙ УРОК ЯК ОДНА З ФОРМ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ

Тисячоліттями складалась система навчання дітей у певному місці за певними, канонічно  встановленими правилами, які потім увійшли в основу так званих «класичних» уроків, до сучасного комбінованого, уроку вивчення нового матеріалу, чи уроку-контролю знань. Проте в сучасних умовах шаленого збільшення обсягу загальної та галузевої інформації, зростання нових засобів її передачі і зберігання, на часі виникла потреба і у нових методах навчання як активного процесу, тож у арсеналі вчителів з’явились нові типи - нестандартних уроків, які повинні сприяти формуванню у дитини головних вимог нашого часу, а саме: компетентнісного підходу до засвоєння знань та вмінь, які можна застосувати за будь-яких обставин; уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів; не вузьких знань і поглядів; комунікабельності, тобто уміння працювати у злагоді з іншими і спільно  досягати  мети.

Загальноприйнятої типології нестандартних уроків не існує, а існуючі класифікації їх є умовними. Можна навести найбільш поширені форми:

1) урок-вистава; 2)  урок-змагання; 3) урок-естафета; 4) урок взаємного навчання; 5) урок із груповою формою роботи; 6) урок, який проводять самі учні; 7) урок - «наукове дослідження»; 8) урок творчих звітів; 9) урок - конкурс; 10) урок-вікторина; 11) урок - фантазія; 12) урок-конференція; 13) урок - семінар; 14) урок - рольова гра (урок - ділова гра); 15) урок - експериментальне дослідження; 16)  урок - «гонка-марафон»; 17) урок - ода; 18) урок - диспут  (урок - діалог); 19) інтегрований (міжпредметний) урок; 20) урок - подорож; 21) урок – казка; 22) театралізований урок; 23) урок - гра у формі інтерв'ю, прес-конференції, суду тощо; 24) урок - гра, що є імпровізацією популярних телепередач (КВК, «Полі чудес», «Що? Де? Коли?») [3, C.26].

         Я в своїй роботі зупиняюсь лише на деяких видах нестандартних уроків, які застосовую у своїй діяльності при викладанні математики, фізики та астрономії. Наприклад, ідея уроку фізики «Конкурс Едісонів» полягає в тому, що учні класу поділяються на три творчі групи: теоретики, винахідники та експериментатори. Задача, яку розв’язує клас - сконструювати прилад для зміни сили електричного струму у колі (реостат), використовуючи закон Ома для ділянки та формулу залежності опору від параметрів провідника. В ході роботи перша група послідовно пропонує проекти винаходу, друга знаходить варіанти конструкції, а третя – складає їх, випробовує і демонструє.

В процесі роботи на уроці повинні бути сконструйовані реохорд, важільний та повзунковий реостати [4,C.48].

 Аналогічний урок можна провести у 8 класі з теми «Правило важеля». Група демонстраторів врівноважує на приладі кілька важків, винахідники вимірюють плечі, сили та моменти, а теоретики обґрунтовують правило моментів у вигляді закону.

Достатньо цікавим для учнів, та ефективним з методичного боку, є урок – екскурсія з геометрії з теми  «Подібність трикутників», який краще провести  разом з вчителем фізики за темою «Прямолінійне поширення світла», тобто   одночасно це і міжпредметний (інтегрований) урок. Після короткого інструктажу, де учні актуалізують знання законів оптики та ознак подібності трикутників, клас поділяється на шість груп (за кількістю завдань) і основну частину роботи виконують на природі. Мета роботи кожної групи є знаходження висоти вертикальних об’єктів (дерев, будівель, телевізійних веж).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

      Завдання можуть бути наступними: 1. Виміряти висоту дерева за довжиною його тіні та тіні від іншого предмета з відомою висотою. 2. Виміряти висоту, знаючи висоту іншого предмету, якщо тіні немає. 3. Визначити висоту предмета при відсутності тіні за допомогою високої жердини 4. Знайти висоту предмету за допомогою лінійки. 5.Обчислити висоту предмету за допомогою дзеркальця. 6.Розрахувати висоту до недоступного предмету. 7. Додаткове завдання для всіх груп – знайти віддаль між вершинами двох дерев різної висоти. (Конкретні завдання для груп вказані в додатку «Завдання») Про виконання роботи кожна група складає звіт, а результати обговорюються в кінці уроку в класі, таким чином вся інформація доводиться до відома всіх учнів [3,C.38].

У 7 класі в кінці навчального проводжу екскурсію, тема якої «Геометрія і фізика для туриста». В процесі походу групи дітей навчаються:

  1. Знаходити відстані до віддалених об’єктів за властивостями подібних трикутників;
  2.  Обчислювати відстані між предметами методом паралаксів;
  3. Знаходити відстані до об’єктів за візуальними спостереженнями;
  4. Визначати сторони горизонту за місцевими ознаками;
  5. Вимірювати силу вітру за шкалою Бофорта (мал.1. «Шкала Бофорта») [5].   

А ось приклад інтегрованого міжпредметного уроку у 7 класі, де можна об’єднати теми з фізики, біології та основ здоров’я. Отже, урок з теми «Око як оптична система» плануємо з вчителями цих предметів.

На початку вчитель біології проводить актуалізацію знань учнів з теми «Аналізатори зору», далі з фізичних позицій розглядається будова ока, отримання зорової інформації, дефекти зору та їх коригування, а на завершальній стадії діти з вчителем основ здоров’я підводять підсумки, а також закріплюють знання та поглиблюють їх. На завершення уроку вчитель з основ здоров’я проводить бесіду про діагностику та гігієну зору.

Приклад уроку творчих звітів з практичної астрономії, на якому групи учні доповідають про виконані вдома завдання, тематика яких:

  1. Визначення широти свого населеного пункту за допомогою географічної карти;
  2. Визначення географічної широти за вимірюванням висоти Сонця над горизонтом;
  3. Визначення географічної широти села при спостереженні за Полярною зіркою;
  4. Вимірювання географічної довготи населеного пункту знаходженням моменту істинного полудня з застосуванням рівняння часу;
  5. Визначення моменту сходу та заходу Сонця у селі Злинка  для конкретної  дати;
  6. Обчислення висоти Сонця над горизонтом у наперед визначений день.

При обговоренні проектів учні отримують вичерпну інформацію з практичної астрономії, яку  оформляють у вигляді презентацій [2,C.138].

    Запам’ятався учням урок –дослідження «Фізика у мистецтві».

 Розглядаючи картину Рилова  «У блакитному просторі», ставимо кілька досить несподіваних проблем:

  1. З  якого місця художник малював картину: з корабля,чи з берега?
  2. Яка швидкість вітру?
  3. Чому хмари у нижній частині розташовані на одному рівні?
  4. Чому положення крил у птахів у різних фазах?
  5. Оцінити швидкість руху птахів, якщо їх маси приблизно 10 кг?

   На уроках з астрономії та фізики можна проаналізувати картини, на яких художники зобразили Місяць, освітлений «не з того боку», з порушенням законів освітленості ( мал.2. «У блакитному просторі», мал.3. і«Вечр») [5].

  Урок –гра у 8 класі  «Оптичні явища» у стилі гри  «Останній герой».

Спочатку клас вибирає дві команди, що приймають участь у першому раунді, де вони повинні відповісти на 10 тестових питань, після чого залишається всього дев’ятеро учасників для наступного конкурсу – побудова зображень у лінзах у комп’ютерній програмі  GRAN-2D. У наступному раунді 5 учасників виконують завдання побудов зображень у плоских дзеркалах та лінзах у ППЗ «BOOKS». Далі розв’язуються задачі на знаходження положення лінзи та її фокусів при відомих джерелах світла та їх зображеннях. Два переможці попередніх конкурсів виконують останнє конкурсне завдання .

Для них зібрано по три «чорних скриньок», в одній з них вмонтовано дзеркало,в інших збиральна та розсіювальна лінзи.

         Підсумком уроку є оцінювання, де бали отримує переможець, а також ті учні, які за рішенням класу будуть визнані найбільш ерудованим, найбільш кмітливим та найбільш кмітливим.

Нарешті варіант уроку – естафети у 8 класі з геометрії з теми «Теорема Піфагора». На екрані послідовно демонструються 16 способів доведення цієї теореми кожен раз по дві, після чого сам запис зникає, а дві команди намагаються відтворити логіку розв’язку. Для створення доведень використовуються не тільки класичні розв’язки, а і комп’ютерні програми DG, GRAN- 2D, SMART Notebook, в яких можна побудувати різноманітні види прямокутних трикутників, виміряти їх параметри та перевірити виконання теореми Піфагора. Аналогічні уроки можна провести з завданнями по розв’язуванню задач на рівність трикутників, їх подібність, а також умови паралельності прямих.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Фізика. Астрономія. 7-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ірпінь, 2011.
  2. Єрпильов М.П. Енциклопедичний словник  юного астронома. - М.: Педагогіка, 1986.  - 335 с.
  3. Іваненко О.Ф., Махлай В.П., Богатирьов О.І. Експериментальні та якісні задачі з фізики. – К.: Рад шк.., 1987. – С. 26 – 49.
  4. Соколович  Ю.А., Богданова Г.С. Фізика: Довідник з прикладами розв’язування задач. – Х.: Вид-во «Ранок», 2008. – С.37 – 63.
  5. https://www.google.com.ua/search

 

Категорія: фізика | Додав: lionpower (16.04.2014)
Переглядів: 351 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
19.06.2014 Спам
2. Тасенко Світлана
Дуже цікавий матеріал про проведення уроку-екскурсії.

26.04.2014 Спам
1. Мамонова Марія
Юрій Іванович! Ви- мій вчитель. Дякую за запропоновану тему.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Адреса:
м. Мала Виска
вул. Жовтнева 49/2
26200



+38(05258)5-11-96  rmk-mv@ukr.net
Мапа