Головна » Статті » фізика

Підвищення ефективності та якості сучасного уроку фізики

Перед кожним педагогом сьогодні постає проблема «Як зацікавити учня? Яку форму навчання краще обрати для цього? Як її правильно організувати?»

З метою підвищення ефективності та якості  уроку я у своїй роботі  постійно використовую наступні прийоми викладання матеріалу на уроках фізики:

- ілюстрація положень науки подіями сучасності;

- використання прикладів з техніки;

- використання художньої літератури, легенд, міфів;

- створення проблемних, фантастичних ситуацій: опис світу, в якому не має сили тяжіння або тертя; розгляд наслідків раптового припинення обертання Землі;

- використання парадоксів;

- аналіз математичних  фокусів;

- екскурс в історію науки;

- розгляд прикладів, які беруться з повсякденного життя.

Велике враження на учнів справляють відповіді на питання з повсякденного життя: чому небо сине? Чому в мороз сніг скрипить під ногами, а дерева тріщать? Чому лід слизький, мокра земля темна, а суха — набагато світліша? Чому в кенгуру задні ноги довгі? Чому лід прозорий, а сніг білий? Чому немає тіні в похмурий день? Чому мухи можуть повзати по стелі? та ін. На ці та інші безкінечні «чому» фізика дає точні й однозначні відповіді.

Такі питання краще використовувати перед поясненням, щоб звернути увагу учнів. Формулюючи питання, вчитель повинен пам'ятати, що його емоційне ставлення до питання забезпечує успіх справи. Питання, поставлене в'яло, без особистої зацікавленості, у більшості випадків залишить учнів байдужими.

 Для розвитку пізнавального інтересу на уроках фізики велике значення має експеримент. Демонстрація добре підготовлених й естетично оформлених дослідів завжди викликає інтерес учнів. Найбільший емоційний вплив роблять цікаві досліди, які дивують учнів своїм незвичайним результатом або способом постановки.

         На мою думку, використання дитячих іграшок як демонстраційних приладів оживляє урок і привертає увагу учнів до вивчення складних питань. Так, наприклад, у дослідах з теми «Відносність руху» в ролі «спостерігача» в нерухомій системі відліку використовую ведмедя, а іграшковий автомобіль  —  як рухоме тіло. Естетичне оформлення досліду забезпечує стійкість уваги учнів і добре засвоєння матеріалу. Після введення поняття «траєкторія» можна кинути учням дитячу повітряну кульку і попросити по черзі штовхати  її рукою. У класі пожвавлення, рух, гра. Потім, спіймавши кульку, вчитель запитує: «Якою траєкторією рухалась ця кулька?»  Так абстрактне поняття «траєкторія» буде конкретизоване яскравим прикладом.         

Іграшки корисно застосовувати і під час розв'язання задач. Наприклад, знайти швидкість місяцехода, розрахувати швидкість снаряду ракетної установки, дальність її польоту при кутах 45° і 60°, коефіцієнт жорсткості пружини і т. ін.        

Для прищеплення інтересу до фізики учням 7-х та 8-х класів корисно задавати домашні досліди й експериментальні роботи, які можуть складатися з конструкторських завдань, таких, як виготовлення лінійки, мензурки, динамометра, калориметра.

Велику пізнавальну і виховну цінність мають досліди, які попереджають вивчення матеріалу на уроках, в яких учні виступають як дослідники. Наприклад, перед вивченням випаровування рідини учням корисно запропонувати порівняти швидкості випаровування води і масла (ефіру, спирту), які знаходяться у відкритих посудинах; швидкість випаровування води, яка налита в стакан, зі швидкістю випаровування води тієї ж маси, але  налитої в блюдце. Перед вивченням кипіння спостерігати й записати всі явища, які відбуваються під час кипіння води. Потім результати спостережень необхідно обговорити.  Всі ці спостереження допомагають вчителю повніше  викласти питання про кипіння, а учням краще  його засвоїти. Але головне  -  такі завдання вчать розвивати спостережливість, що є запорукою успіху вивчення  нового матеріалу на основі дослідів.

Також можна дати завдання щодо спостереження фізичних явищ у природі. Наприклад, як падає в безвітряну погоду осінній лист клена? Як змінюється температура повітря до і після снігопаду? Що цікавого можна помітити в снігових кучугурах після завірюхи? За якої зміни  температури повітря випадає іній? Який сніг — чистий  чи брудний швидше розтане на відкритому місці? Чому?  Де танення снігу затримується? Чим відрізняються між  собою літні та осінні дощі? Які явища можна спостерігати під час грози? Які підтвердження закону Архімеда  можна спостерігати під час купання на річці?

 Під час пояснення матеріалу часто знайомлю учнів із біографіями деяких учених, з уривками  їх наукових праць. Так, наприклад, Галілей встановив закони коливання математичного маятника, використовуючи люстру в соборі і власний пульс. Вивчаючи рух тіл по похилій площині, він першим вказав, що за відсутності зовнішньої  дії тіло може не тільки бути в спокої, але й рухатися прямолінійно й рівномірно. Дуже велике значення має використання на уроках хрестоматійного матеріалу, скажімо, з книжки відомого автора Я. І. Перельмана «Фізична хрестоматія».

Розповідаючи про наукові праці і відкриття вчених, важливо описати час, коли вони жили й творили, та обов'язково зупинитися на вчинках, характеризуючи їх як особистість.        

Фізичні задачі також можуть сприяти розвитку інтересу до предмета. Іноді учнів зацікавлює сама умова задачі. Наприклад: як треба направити човен, щоб швидше переправитись на протилежний берег: перпендикулярно до течії  річки чи під кутом до неї?

Цікавими є для учнів задачі з непередбаченою відповіддю. Наприклад:

Якщо павутину протягнути від Землі до Сонця, то яка її буде маса? (3 тонни).

Яка маса телеграфного дроту, що з'єднує Москву і Санкт-Петербург? (64 тонни)

Не менший інтерес в учнів викликає розв'язання задач з історичним змістом. Ось, наприклад, одна з них. У створених А. М. Лодигіним перших електричних лампах розжарювання (1872 р.) нагрівався вугільний стрижень.  Підрахуйте потужність шестивольтової лампи  Лодигіна, якщо вугільний стрижень мав довжину 6 см і діаметр 2 мм. Учні завжди думають, що потужність першої лампи була незначною, і бувають здивовані, що вона дорівнює при­близно 200 Вт.

В своїй роботі також використовую художню та науково-популярну літературу. Читання уривків з художньої літератури активізує учнів, які мають нахил до гуманітарних наук. Фізика перестає бути для них сухою наукою, оскільки допомагає побачити різноманітні фізичні явища, раніше не помічені ними, допомагає бути  їм більш спостережливими.  Вміле й своєчасне використання художньої літератури на уроках фізики пробуджує в учнів інтерес до матеріалу, що вивчається, допомагає їм усвідомити і краще  запам'ятати пройдене.

Учні оволодівають теоретичними і прикладними знаннями під час виконання ними лабораторних робіт, фізичного практикуму і  розв'язування задач. Цьому сприяє збір матеріалів про  трудову діяльність батьків і використання цього матеріалу  під час проведення занять. Для оптимізації навчального процесу, систематизації знань, розвитку технічного кругозору використовуємо комп'ютери, телебачення.  Цілісному сприйняттю єдиної наукової картини світу сприяють міжпредметні зв'язки, особливо з математикою, трудовим  навчанням, хімією, інформатикою, фізкультурою.

         Гарний урок неможливий без натхнення і педагогічної майстерності. Саме тоді він — результат творчості, а не ремесла. Разом з тим гарний урок — це втілення точно спла­нованого задуму учителя. Ось, на мою думку, головні методичні ідеї, які я намагаюся впроваджувати в навчально-виховний процес: добровільність навчання, забезпечення 100 % зайнятості учнів на уроці, генералізація матеріалу, проблемно-розвиваюче навчання, розвиток творчої самостійності учнів, застосування тематичного планування.

Категорія: фізика | Додав: lionpower (16.04.2014)
Переглядів: 554 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Адреса:
м. Мала Виска
вул. Жовтнева 49/2
26200



+38(05258)5-11-96  rmk-mv@ukr.net
Мапа