Свій виступ я хочу розпочати словами відомого американського вченого, педагога, філософа, професора Джона Дьюї: "Якщо ми будемо вчити сьогодні так, як ми вчили вчора, ми вкрадемо у наших дітей завтра».

    Як відомо, „Національна доктрина,Україна. Освіта ХХІ століття” наголошує, що метою навчально-виховного процесу є розвиток особистості учня, навчання на основі врахування його інтересів.

     Отже, сучасне суспільство зацікавлене в тому, щоб його громадяни були здатні самостійно, активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до умов життя .

      Сучасна школа повинна створити всі умови для формування всебічно розвиненої особистості. Нові педагогічні технології неможливі без широкого застосування нових інформаційних технологій, зокрема комп’ютерних.

      Прагнучи втілити все це у практичну діяльність, я опрацьовую інформаційні  форми та методи педагогічної діяльності, поєднуючи їх з традиційними  педагогічними прийомами.

Працюю над проблемою: „Використання інтерактивних технологій на уроках математики та інформатики. „ Інтерактивні технології - це порівняно новий, творчий, цікавий підхід до організації навчальної діяльності учнів.

Слово “інтерактив" походить від англійського слова “interact”. “Inter” - це взаємний, “act” - діяти. Інтерактивний - здатний взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (наприклад, комп'ютером) або з будь-ким (людиною).

          Сутність інтерактивного навчання полягає в активному залученні всіх учнів до процесу пізнання. Це співнавчання, взаємонавчання, де вчитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Вчитель виступає в ролі організатора, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв'язання проблем.

        Урок - це щоденна робота вчителя. Чим відрізняється урок інформатики, від інших уроків ?

          По перше - безпосереднім використанням технічних засобів у щоденній навчальній практиці. Всім добре відомо, що використання технічних засобів навчання завжди пожвавлює урок та підвищує зацікавленість учнів.

  На своїх уроках ми пишемо, малюємо, знайомимось з характеристиками пристроїв комп’ютера, розв’язуємо математичні, фізичні, економічні задачі та будуємо порівняльні діаграми. Для кожного учня знаходиться питання з кола його інтересів. Всі фактори автоматично «працюють на вчителя, утворюють навколо уроку інформатики „ореол” значущості та привабливості, а моє завдання – утримувати його та підтримувати на кожному уроці.

  Сучасний урок інформатики базується на традиційних формах та методах. Розрізнять уроки вивчення нового матеріалу; уроки формування і вдосконалення вмінь та навичок; уроки закріплень та застосування знань, умінь та навичок; уроки узагальнення та систематизація знань; контролю та корекції знань, умінь та навичок; комбіновані уроки.

      Новий матеріал на уроці я подаю різними способами. Перший спосіб це лекція, яка супроводжується комп’ютерною презентацією, яка розроблена за допомогою програмного продукту MS Power Point. Другий спосіб: застосування електронного підручника „Інформатика 7-11” – це навчальна програма, що містить відомості: матеріал підручника супроводжується малюнками, анімаціями, роликами , звуковим супроводом. В кінці вивчення теми учні проходять тести.

 Учень, що працює за комп’ютером, самостійно сприймає матеріал зовсім не так, як сприймає його разом з усим класом , спостерігає за одним екраном.

    У випадку коли учень працює один на один з комп’ютером, віртуальний учитель працює лише з ним одним , а у тому випадку коли лекція, яка   супроводжується презентацією, з усіма .

    В учня, який працює самостійно, спрацьовує ефект лідерства: хто швидше і якісніше опрацює матеріал. При вивчені нового матеріалу таким способом,  у мене як у вчителя вивільняється час. Сильні учні працюють самостійно, а з слабкими можна працювати індивідуально, надаючи додаткову допомогу.

Досвід і практика доводять, що психологічно учні, які працюють індивідуально за окремим комп’ютером налаштовані більш позитивною, як до самого предмету, так і до процесу навчання.

     Більшу частину уроку займають інтерактивні вправи, практичні завдання до яких дається інструкція до виконання.

Метою проведення інтерактивних вправ є перевірка засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку.

Інтерактивна вправа — центральна частина заняття, яка має займати близько 50—60 % часу, її мета — засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку.

Обов'язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:

1. Інструктування (2—3 хвилини). 
2. Об'єднання в групи або розподіл ролей (1—2 хвилини). 
3. Виконання завдання, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії (5—15 хвилин). 
4. Презентація результатів виконання вправи (3— 15 хвилин). 
Наприклад

Інтерактивнв вправа « Так або ні»

( кожна правильна відповідь – 1 бал, 12 питань,  у колонці « Так або ні « прописати тверження хибне чи вірне )

Час виконання – 10 хв.

Інтерактивна вправа « Ромашка рішень»

На дошці малюнок квітки , по черзі учні виходять до дошки і записують на пелюстці ромашки одну з функцій ОС.

 З використання інтерактивних вправ та ігрових форм на уроках інформатики ви можете ознайомитись за посиланням https://sites.google.com/site/sajtvcitelakoropoo/metodiceskie-materialy

При підведенні підсумків уроку дуже часто застосовую оціночні таблиці

Оціночна таблиця

 Більше ніж 36  – 11   балів     

33 – 36 – 10 балів

27 – 32 – 9 балів

22 – 26 – 8 балів

17 – 21 – 7 балів

До 16 балів  - 6 балів

Література:

1. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт. - уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2004.