Ця група одержує завдання здобути історичні відомості про Піфагора, Фалеса, скласти кросворди, ребуси, вірші про трикутник. Роблять групову презентацію. Закінчуємо тему нетрадиційною формою уроку. Дивимося презентації, обговорюємо і виставляємо оцінку кожному учню.

У 8 класі групи змінюються по колу: теоретики стають практиками, практики – цікавинками, а цікавинки – теоретиками. І знову кожна група виконує своє завдання.

Використовуючи метод проектів, вивчали на уроках алгебри тему «Функції». Але всі три групи мали однакові завдання:

1. Розглянути функцію;
2. Побудувати графіки;
3. Знайти цікавий матеріал (історичний, кросворд, ребус).

В кінці вивчення теми кожна група презентувала свою роботу, у проекті взяли участь всі учні. Роботу над проектом продовжили на наступний рік у 9 класі.

Викликати і посилити інтерес до математики, створити в учнів бадьорий настрій,  полегшити засвоєння теоретичного матеріалу, зробити процес навчання захоплюючим допомагають на уроках математики ігрові технології [6,C.12].

Найчастіше використовую ігрові технології після закінчення теми.

Наприклад, на уроці геометрії в 7 класі тему «Основні властивості геометричних фігур»  в ігровій формі перевіряю рівень засвоєння знань учнів за допомогою кросвордів.

Одним із завдань сучасної школи є формування гармонійно розвиненої, активної і творчої особистості. Математика дає широкі можливості для її інтелектуального розвитку, розвитку логічного мислення, уяви. Досвід показує, що інтегроване навчання математики, за якого матеріал доповнюється відомостями з інших предметів та повторюється, дає набагато кращий результат. Учні повинні сприймати світ у цілому, а не лише з точки зору окремого предмета. Цій меті сприяє інтеграція у викладанні окремих дисциплін[7,C.14].

В кінці навчального року для учнів 7-9 класів проводжу позакласний захід, в якому здійснюється інтеграція математики, фізики, історії та зарубіжної літератури. Проводиться по відомій книзі Распе «Пригоди барона Мюнхаузена». Його мета – поглиблення, закріплення та застосування знань з математики, фізики, історії, формування мислячої людини; розширення кругозору учнів; занурення у світ передбачень і загадок, що змушують мислити, міркувати, творити; підтримання інтересу до навчання [10,C.25].

У 6 класі проводжу підсумковий урок – практикум «Екологічна стежина», на якому намагаюся прищеплювати учням пошану до рідної природи, виховувати любов до рідного краю.

Дуже цікаво проходить урок-казка в 5 класі «Іван Царевич у тридев’ятому царстві». Іван Царевич разом зі своїми друзями долає перешкоди у вигляді рівнянь і визволяє Василину Прекрасну.

Ідучи до школи найвищу радість і задоволення учні відчувають від праці, яка дає їм можливість розкрити себе, свої здібності, можливості. В учнів треба формувати навички спостереження, аналіз, узагальнення, конкретизації, вміння будувати гіпотези, робити висновки, відстоювати свою точку зору, оперувати не тільки маленькими «порціями» навчального матеріалу, але й знаннями, отриманими під час вивчення теми цілком.

І я вважаю, що все це одержують учні, приймаючи участь в нетрадиційних уроках.

Використані джерела.

1. Джусюк А. Цікава самостійна робота// Математика, №16, 2006. – С.23.
2. Козирева М.В. Технології уроку з математики. – Тернопіль: Астон, 2002. – С.46 – 54.
3. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти / Логвин/ Сучасні шкільні технології. Ч.2. – К.:Редакція загально педагогічних газет, 2005. – С.31 – 38.
4. Лернер П. Проектування, як основний вид пізнавальної діяльності школярів / П. Лернер/ Сучасні шкільні технології. Ч.2. – К.:Редакція загально педагогічних газет, 2005. – С.39 – 53.
5. Маркова І.С. Інтерактивні технології на уроках математики. – Х.: Основа, 2008. –  С.68.
6. Науменко Л. // Математика, №17, 2006. – С.12-13.
7. Невесела Л.П. З досвіду роботи вчителів математики // Математика  в школі, 2009. –  С.12-15.
8. Панішева О.В. Тиждень математики в школі. Х.: Основа, 2007. – С.142-153.
9. Перлини мудрості // Математика в школах України, №7, 2012. – С.5 – 8.
10. Шевчук Н.В. Математична газета, №7-8, 2010. – С.25.