Головна » Статті » математика

НЕТРАДИЦІЙНИЙ УРОК ЯК ОДНА З ФОРМ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ

Перш за все треба створити позитивний мотив для кожного учня в процесі організації різноманітних видів діяльності. Це:

  • можливі практичні застосування знань і умінь, що їх набули учні внаслідок вивчення теми;
  • цікаві факти з історії для даної теми;
  • широке застосування методів і прийомів по даній темі;
  • цікаві задачі, ребуси, кросворди з даної теми.

Щоб розвивати у школярів здатність працювати з інформацією, навчити їх самостійно мислити, уміти працювати в команді, можна використати метод проектів. Проектний підхід включає наступне:

  • підвищується зацікавленість до занять, в учнів росте впевненість у своїх знаннях, розвиваються здібності до навчання;
  • учні беруть на себе більшу відповідальність за свою освіту, ніж під час звичайних занять у школі;
  • можливість розвитку різнобічних навичок, таких як новий тип мислення, знаходження відповідей, робота в колективі, а також спілкування [3,C.32].

Сучасний проект учня – це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності і одночасного формування певних особистісних якостей.

Метод проектів – педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а їхнє застосування і придбання нових (під час і шляхом самоосвіти). Змінюється роль учнів у навчанні. Вони виступають уже не як статисти, а як активні учасники [5,C.68].

Метод проектів є одним із способів організації дослідницької діяльності учнів на уроках математики.

Доцільно виділити наступні напрямки реалізації методу проектів, як одного із способів організації дослідницької діяльності учнів на уроках математики:

А)вивчення нового матеріалу;

Б)розв’язування практично-орієнтованих задач;

В)узагальнення, систематизація і практичне застосування вивченого матеріалу[4,C.41].

Починаючи вивчати геометрію в 7 класі, вибравши метод проектів, виділяю тему:« Трикутники». Клас ділиться на три групи. Групи різнорівневі.

Перша група «Теоретики» вибрали собі назву «Майбутні Архімеди».

Девіз: «Кресли фігури і вчи теореми, розв’язуй задачі на задані теми,

            Іди уперед, ти завжди переможеш, у цьому тобі Архімед допоможе»

   Учні першої групи отримали завдання кожну теорему розглянути як доводиться у підручниках Геометрія, 7, автор А.В.Погорєлов; Геометрія, 7, автор Г.Апостолова; Геометрія, 7, автори А.Г. Мерзляк, В.Б.Полонський, М.С. Якір. В кінці вивчення теми учні презентують свої напрацювання.

Друга група вибрала назву «Юні Піфагорійці» (практики).

 

Девіз: «До знань тягнись, юначе, до наук,

             Хто розум має – не мозолить рук.

             В людині розум більш за все цінім;

             Вся сила і краса людини – в нім»[9,C.6].

 

Практики одержують завдання підібрати по кожній підтемі в темі «Трикутники» задачі і розв’язати їх. Роблять групову презентацію

Назва третьої групи (Цікавинки) «Юні всезнайки».

 

Девіз:   «У  математики – поети,

               І тих, і тих веде мета,

               І ті, і ті бажають злетів,

               Усіх їх вабить висота.

               Тож і бувають теореми

               Чи інших міркувань каскади –

               Мов найцікавіші поеми,

               Як найніжніші серенади»[2,C.47].

 

    Ця група одержує завдання здобути історичні відомості про Піфагора, Фалеса, скласти кросворди, ребуси, вірші про трикутник. Роблять групову презентацію. Закінчуємо тему нетрадиційною формою уроку. Дивимося презентації, обговорюємо і виставляємо оцінку кожному учню.

У 8 класі групи змінюються по колу: теоретики стають практиками, практики – цікавинками, а цікавинки – теоретиками. І знову кожна група виконує своє завдання.

Використовуючи метод проектів, вивчали на уроках алгебри тему «Функції». Але всі три групи мали однакові завдання:

  1. Розглянути функцію;
  2. Побудувати графіки;
  3. Знайти цікавий матеріал (історичний, кросворд, ребус).

В кінці вивчення теми кожна група презентувала свою роботу, у проекті взяли участь всі учні. Роботу над проектом продовжили на наступний рік у 9 класі.

Викликати і посилити інтерес до математики, створити в учнів бадьорий настрій,  полегшити засвоєння теоретичного матеріалу, зробити процес навчання захоплюючим допомагають на уроках математики ігрові технології [6,C.12].

Найчастіше використовую ігрові технології після закінчення теми.

Наприклад, на уроці геометрії в 7 класі тему «Основні властивості геометричних фігур»  в ігровій формі перевіряю рівень засвоєння знань учнів за допомогою кросвордів.

Одним із завдань сучасної школи є формування гармонійно розвиненої, активної і творчої особистості. Математика дає широкі можливості для її інтелектуального розвитку, розвитку логічного мислення, уяви. Досвід показує, що інтегроване навчання математики, за якого матеріал доповнюється відомостями з інших предметів та повторюється, дає набагато кращий результат. Учні повинні сприймати світ у цілому, а не лише з точки зору окремого предмета. Цій меті сприяє інтеграція у викладанні окремих дисциплін[7,C.14].

В кінці навчального року для учнів 7-9 класів проводжу позакласний захід, в якому здійснюється інтеграція математики, фізики, історії та зарубіжної літератури. Проводиться по відомій книзі Распе «Пригоди барона Мюнхаузена». Його мета – поглиблення, закріплення та застосування знань з математики, фізики, історії, формування мислячої людини; розширення кругозору учнів; занурення у світ передбачень і загадок, що змушують мислити, міркувати, творити; підтримання інтересу до навчання [10,C.25].

У 6 класі проводжу підсумковий урок – практикум «Екологічна стежина», на якому намагаюся прищеплювати учням пошану до рідної природи, виховувати любов до рідного краю.

Дуже цікаво проходить урок-казка в 5 класі «Іван Царевич у тридев’ятому царстві». Іван Царевич разом зі своїми друзями долає перешкоди у вигляді рівнянь і визволяє Василину Прекрасну.

Ідучи до школи найвищу радість і задоволення учні відчувають від праці, яка дає їм можливість розкрити себе, свої здібності, можливості. В учнів треба формувати навички спостереження, аналіз, узагальнення, конкретизації, вміння будувати гіпотези, робити висновки, відстоювати свою точку зору, оперувати не тільки маленькими «порціями» навчального матеріалу, але й знаннями, отриманими під час вивчення теми цілком.

І я вважаю, що все це одержують учні, приймаючи участь в нетрадиційних уроках.

Використані джерела.

  1. Джусюк А. Цікава самостійна робота// Математика, №16, 2006. – С.23.
  2. Козирева М.В. Технології уроку з математики. – Тернопіль: Астон, 2002. – С.46 – 54.
  3. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти / Логвин/ Сучасні шкільні технології. Ч.2. – К.:Редакція загально педагогічних газет, 2005. – С.31 – 38.
  4. Лернер П. Проектування, як основний вид пізнавальної діяльності школярів / П. Лернер/ Сучасні шкільні технології. Ч.2. – К.:Редакція загально педагогічних газет, 2005. – С.39 – 53.
  5. Маркова І.С. Інтерактивні технології на уроках математики. – Х.: Основа, 2008. –  С.68.
  6. Науменко Л. // Математика, №17, 2006. – С.12-13.
  7. Невесела Л.П. З досвіду роботи вчителів математики // Математика  в школі, 2009. –  С.12-15.
  8. Панішева О.В. Тиждень математики в школі. Х.: Основа, 2007. – С.142-153.
  9. Перлини мудрості // Математика в школах України, №7, 2012. – С.5 – 8.
  10. Шевчук Н.В. Математична газета, №7-8, 2010. – С.25.
Категорія: математика | Додав: lionpower (16.04.2014)
Переглядів: 343 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
23.04.2014 Спам
1. Шверненко Ю.І.
Дякую за цікавий матеріал. Метод проектів допомагає не тільки зацікавити учнів до самостійної діяльності, а й систематизувати навчальний матеріал за декілька років.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Адреса:
м. Мала Виска
вул. Жовтнева 49/2
26200



+38(05258)5-11-96  rmk-mv@ukr.net
Мапа