Метою результативного уроку є створення учнями  разом з учителем певного освітнього продукту.

     Урок був і залишається основним елементом навчального процесу, але в системі особистісно - орієнтовного навчання суттєво змінюється його функція, форма організації. Урок дозволяє поєднувати роботу класу в цілому й окремих груп учнів з індивідуальною роботою кожного учня. Проблема над якою працюю «Впровадження інформаційних та інноваційних технологій при вивченні математики та фізики для розвитку творчих здібностей учнів».

     Урок вирішальна ланка у навчальному процесі, і якість знань учнів залежить перш за все від науково- методичного рівня кожного уроку і системи уроків в цілому. Для забезпечення виконання дидактичних завдань уроків відповідно до їх мети я використовую різні форми роботи, надаючи перевагу активним методам навчання, здійснюю діалог з учнями, пропоную різні форми самостійної і творчої роботи.

            Головним недоліком на уроці вважаю подання учням готових знань.

     На мою думку, у школі особливе місце повинно відводитися таким формам занять, що забезпечують участь кожного учня у проведенні уроку, підвищують авторитет знань та індивідуальну відповідальність школярів за результати навчальної діяльності. Ці завдання учнів можна успішно розв’язувати завдяки інформаційним технологіям.

     Джерелами ілюстративного матеріалу для створення уроків служать: CD-диски мультимедійних курсів фізики «Бібліотека електронних наочностей», «Фізична віртуальна лабораторія», «Фізика 7 кл.», Фізика 8 кл.», «Фізика 9 кл.», «Фізика 10 кл.», «Фізика 11 кл.»; матеріали з Інтернет – джерел.

     Головним є те, що залучення ІКТ в навчальному процесі на будь – якому його етапі сприяє урізноманітненню предметної діяльності учнів, надає можливості для різнобічного саморозвитку особистості дитини, підвищує мотивацію при отриманні якісної освіти. ІКТ відкривають нові можливості для створення віртуального простору в якому стає можливим демонстрування процесів, які в реальності недоступні в умовах класної кімнати.

       Найчастіше використовую демонстрації при подачі нового матеріалу. Крім того відомо, що основою вивчення фізики у школі є навчальний експеримент. Без перебільшення можна сказати, що якість знань і практична підготовка учнів з фізики перебувають у прямій залежності від якості фізичного експерименту. Діти дуже люблять такі уроки. Вони дають учням грунт, для власної думки кожного учня, виробляють у них практичне вміння і навички.

     Важливу роль для активізації навчальної діяльності на уроках відіграють форми організації навчальної діяльності учнів. В своїй практиці використовую колективні, групові і індивідуальні форми роботи. Крім традиційних методів, застосовую інноваційні, наприклад, ігри – змагання, суди, вільні дискусії, дослідницькі методи.

     Практично на кожному уроці розв’язуємо експериментальні задачі.

Тема уроку «Питома теплота згорання. ККД нагрівника» ( 8 кл.).

Задача 1. Яка кількість теплоти була затрачена під час нагрівання 150 г води від t₁⁰C до t₂⁰С (температура вимірюється термометром).

Задача 2. Яка маса сухого спирту була витрачена для нагрівання 150 г води від 10⁰С до 40⁰С (температури були виміряні термометром).

      Тема уроку «Розв’язування задач на основне рівняння МКТ та рівняння Менделєєва – Клапейрона».

Задача. Знайдіть масу повітря, що знаходиться в нашому класі за нормального атмосферного тиску.

       В процесі навчання вчитель повинен виступати не як джерело інформації, а як організатор діяльності учнів. Це дає можливість розвивати здібності учнів, їх творчість, вміння приймати рішення, відповідати на питання, правильно сприймати критику опонентів, доводити свою точку зору.

     З цією метою використовую технологію проблемного навчання.

     Основна мета проблемного навчання полягає в забезпеченні активного ставлення учнів до володіння знаннями, інтенсивного розвитку їхньої самоосвітньої пізнавальної діяльності та індивідуальних творчих здібностей. Перед вивченням явищ електромагнітної індукції (11кл.) учням нагадую умови існування струму в колі (зокрема наявність джерела струму). При демонстрації відомих дослідів (рух магніту щодо котушки , замкненої на гальванометр) створюється проблемна ситуація: струм виникає в котушці без джерела.

 При вивченні в 6 класі теми « Круг. Площа круга» створюється проблемна ситуація, як знайти площу круглих клумб, щоб посадити на них троянди і скільки корінців потрібно посадити на цю площу? До цієї теми, ми вивчали лише площу квадрата і прямокутника. Використання проблемних ситуацій в навчальному процесі активізує розумову діяльність учнів, сприяє засвоюванню знань, підвищує інтерес як до матеріалу, який вивчається, так і до самого процесу навчання. А це в свою чергу, сприяє підвищенню загального рівня якості освітнього процесу.

     «Духовне життя дитини,- писав В.О.Сухомлинський повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона засушена квітка». Тому гра є важливим засобом пізнання світу. Використовуючи її в навчальному процесі дає змогу мені успішно формувати й закріплювати позитивне ставлення учнів до навчальної праці, збуджувати інтерес, підвищувати рівень навчальної праці. Ігри доречні і ефективні не на всіх уроках.

     Набагато більший ігровий потенціал мають уроки узагальнення знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь і навичок. Тому такі уроки проводжу у вигляді уроків – змагань. Так в 5 класі в кінці теми «Звичайні і десяткові дроби» я дала домашнє завдання написати дома казку про дружбу десяткових і звичайних дробів.

     Під час опитування, з метою урізноманітнити індивідуальне опитування та одночасно навчити школярів, застосовую гру «Фізична вікторина».

При закріпленні матеріалу можна використовувати гру «Третій зайвий». Вчитель роздає учням «Фізичні комплекти», складені за окремими  темами шкільного курсу фізики. На кожній з карток 3 малюнки, що ілюструють різні фізичні явища чи прилади. Два малюнки з трьох логічно пов’язані між собою. Задача учня – визначити «Зайвий» малюнок у даному комплекті. Тому, хто зробить це першим та правильно пояснить встановлену закономірність, зараховуються бали.

Значну увагу приділяю визначенню форм взаємодії вчителя і учнів, добору таких методів роботи, які роблять процес навчання осмисленим, сприяють формуванню розвитку учнів критичного мислення, бажання вчитися, самоосвіті й самореалізації учнів.

У зв’язку з цим я розробила для себе пам’ятку про вимоги до уроку:

1. Кожний урок розглядаю як окрему ланку у загальному ланцюгу уроків теми.
2. Кожний урок повинен мати закінчений характер і розв’язувати певні навчальні і виховні завдання.
3. На кожному уроці слід залучати учнів до активної участі у навчальному процесі, вчити їх самостійно здобувати знання.
4. Кожний урок повинен бути ефективним.

Свою головну роль – роль педагога – на кожному уроці бачу в наступному:

навчити учнів:

• самостійно аналізувати інформацію,
• бачити прорахунки у висловлюваннях однокласників,аргументувати свою думку,
• вміти відстоювати або переглядати її в разі необхідності,
• відшукувати оптимальні рішення.