Не секрет, недостатня матеріальна база шкіл утруднює роботу вчителів, навчальний матеріал необхідно подавати не в описовій формі, а в проблемно-пошуковій. Завдання вчителя: вчити учнів учитися. Цьому сприяють нестандартні підходи у викладанні. Нестандартні підходи у викладанні фізики здійснюється через проведення так званих нестандартних уроків (структура уроків нетрадиційна), організацію нестандартних завдань чи запитань, нетрадиційних форм повторення, закріплення чи перевірки вивченого матеріалу. Проведення однотипних уроків з фізики не викликає інтересу до навчання, творчого розвитку школяра, не збуджує емоції, не розвиває мислення. Це веде до того, що учень не розуміє, з якою метою і як він може використати та реалізувати знання з фізики в майбутньому.

На всіх етапах уроку я намагаюся використовувати нові форми роботи, щоб підвищити інтерес учнів до вивчення предмету.

Актуалізацію опорних знань я рідко проводжу у формі фронтального опитування.  В основному я використовую диктанти, тести, кубики знань(із запитаннями на кожній грані, в їх виготовлення приймають участь самі учні),дидактичні картки «Третій зайвий». На цьому ж етапі учні розв’язують задачі. Я використовую ППЗ «Електронний задачник. Фізика для учнів 7-9 класів». Також учні складають задачі, подібні розв’язаним, розв’язують задачі, в яких є помилки,які потрібно знайти.

Учні виступають з невеликими доповідями, готують презентації.

При вивченні нового матеріалу теж використовую різні форми і методи навчання. Як наочність, використовую презентації, різний дидактичний матеріал. Так як в кабінеті не для всіх лабораторних робіт і фронтальних досвідів є в наявності обладнання, я знаходжу в Інтернеті те, що мені потрібно , щоб підтвердити явище і показую відео фрагменти онлайн. Використання комп’ютерів дозволяє продемонструвати учням досліди, явища, процеси, які в умовах фізичного кабінету школи провести неможливо .

Сьогодні учні втрачають інтерес до навчання, не готуються до уроків. Мені здається, що все це ще й тому , що діти не люблять читати. Тому при вивченні нової теми я також використовую самостійну роботу. Учні опрацьовують матеріал підручника, при цьому складають кросворди, тести або просто  запитання по вивчає мій темі. Потім обмінюються зробленим і дають відповіді.

На етапі закріплення навчального матеріалу розв’язуємо якісні і кількісні задачі, експериментальні, завдання фізичного конкурсу «Левеня».

Процес розв’язування задач служить одним із засобів оволодіння системою наукових знань по тому чи іншому предмету. Особливу велика його роль при вивченні фізики, де задачі виступають дійовими засобами формування фізичних знань і навчальних вмінь. В процесі розв’язування задач учні оволодівають методами дослідження різних явищ природи, знайомляться з новими ідеями і поглядами, з відкриттям вітчизняних вчених. Систематичне розв’язування задач розвиває мислення в учнів, сприяє їх підготовці до раціоналізаторства і творчих пошуків, виховує наполегливість, волю і являється добрим засобом контролю за знаннями учнів, вміннями і навиками.

При розв’язуванні розрахункових задач пропоную  задачі з надлишковими даними або з неповними; за даною умовою задачі сформулювати, що треба знайти;  до малюнка, схеми, уривка з казки придумати умову задачі;  задачі, які можна розв’язати декількома способами.

Труднощі при розвя’зуванні задач y вивченнi фізики виникають тому, що учні не достатньо  засвоюють одиниці метричних мір, особливо співвідношення між одиницями об’єму і одиницями площі. Тому використовую фізичне лото, картки «Знайди помилку», «Доповни», в яких учні вчаться переводити фізичні величини.

В умовах особистісно орієнтованого навчання здійснюю відповідний добір фізичних задач, який враховує пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвиває їхні здібності відповідно до освітніх потреб.

Особливо корисні якісні задачі. Якісні задачі застосовуються не тільки для вивчення законів та формування навичок застосовувати їх, а ще й для того щоб зрозуміти, що відбувається в світі який нас оточує. Треба тільки побачити зв’язок .

Часто на різних етапах уроку, крім самостійної роботи при вивченні нової теми , використовую кросворди. Кросворди сприяють розвитку пошуково-творчих здібностей учнів, вмінню застосовувати свої знання, швидко орієнтуватись в здобутих відомостях. Рішення кросвордів ефективно після вивчення розділу курсу фізики (в цьому випадку використовуються кросворди по основних темах курсу фізики середньої школи) і при узагальненні навчального матеріалу об'ємних розділів або всього курсу в кінці навчального року (використовуючи кросворди, які найбільше сприяють відтворенню потрібних учителю відомостей — з історії фізики, про використання фізичних законів, методів дослідження природних явищ тощо). Включаючи учнів в цю інтелектуальну гру, в нетрадиційній формі перевіряються їх знання, міцність та глибину засвоєння пройденого матеріалу. Виявляє, які питання потрібно пояснити і закріпити.

      Вдома учні не тільки читають параграф, а готують повідомлення, презентації, розв’язують задачі. Для сильніших учнів систематично підбираю одну складну задачу, зауважуючи в домашньому завданні, що її не обов’язково всім розв’язувати.

Крім того,що я використовую нестандартні форми роботи на різних етапах уроку, я ще проводжу нестандартні уроки. В основному таку форму я використовую під час узагальнення і систематизації знань ,вмінь і навичок перед контрольною роботою.

Урок-аукціон. Готую запитання різного рівня складності, щоб участь могли прийняти всі учні. Діти  дають відповіді і «лот» вважається проданим тому, хто останній дасть правильну повну відповідь.

Урок – подорож. Учні подорожують по станціям. В основному вони не змінюються під час вивчення тем. Це такі станції, як «Фізичні величини», «формули», «Одиниці вимірювання», «Фізичні явища», «Вчені» , «Цікавинки звідусіль» (на цих станціях використовується матеріал, вивчений під час теми).

Урок – конференція. Проводиться як збори вчених, що працюють над спільною проблемою. Якщо треба відпрацювати теоретичні знання, я попередньо роздає дітям індивідуальні  завдання  в цьому напрямку. Якщо ж я  хочу практично застосувати теоретичні знання, то налаштовую учнів цьому напрямку. На такому уроці повинен бути строго витриманий стиль конференції: діловий, науковий.

Урок-казка. Цю форму роботи застосовую лише в 7 класі, тому що старшим учням це нецікаво. На уроці учні повинні допомагати або казковим героям, або героям мультфільмів виконувати різноманітні завдання (дописати речення, формулу, переведення фізичних одиниць в СІ, знайти помилки в тексті, задачі, формулі,пояснити фізичний зміст прислів’я тощо).

Нестандартні уроки активізують процес навчання та розумового розвитку і використання системи дидактичних ігор дозволяє учням на більш високому рівні оволодіти фізикою та астрономією.

Література

1. Камін О.Л.,Камін О.О. Фізика. Розвивальне навчання. 7-8 класи. – Харків: «Основа», 2009.

2.Науково-методичний журнал «Фізика в школах України», № 5, березень 2012 р.

3. Науково-методичний журнал «Фізика в школах України», № 17, вересень 2013 р.

4. Науково-методичний журнал «Фізика в школах України», № 18, вересень 2013 р.