Головною метою вивчення фізики в школі є посилення її прикладної спрямованості. Одним із засобів формування не тільки освітнього, а й розвивального та інтелектуального потенціалів особистості є впровадження інформаційно- комунікативних технологій у навчальний процес. Тому при вивченні фізики особливого значення приділяю використанню математичних знань учнів, застосуванню комп’ютерної техніки для мотивації навчальної діяльності, вивчення нового матеріалу, для розв’язання фізичних задач та моделювання дослідницьких процесів. На уроці використовую колективні та індивідуальні форми роботи, інтерактивні методики, зокрема для формулювання процесу розв’язання та обговорювання відповідей запропонованих завдань. Особливу увагу приділяю узагальнювальному повторенню, яке відповідає структурним елементом програмного матеріалу.
     Фізика є ключем до пізнання навколишнього світу, базою науково- технічного прогресу і важливою компонентою розвитку особистості. Знання з фізики лише тоді закріплюються у свідомості учня, коли він неодноразово застосовує їх у практичній діяльності, при розв’язуванні задач.

    Допомогти учневі сформувати вміння оперувати своїми знаннями при розв’язуванні задач- це значний крок в розвитку його інтелектуальних здібностей. Шлях у подоланні труднощів в навчанні з розв’язування задач знаходжу у використанні алгоритмів. Систематичне застосування загальних правил і принципів при розв’язуванні типових задач формує в учнів навички розумової роботи.

    Знання й отримання алгоритму допомагає учневі розвивати аналітичне мислення і творчу уяву. Навчання розв’язання задач проводжу поетапно.

Вивчення і повторення формул.

      Головна умова успішного розв’язування учнями задач- знання формул, фізичних закономірностей, правильного розуміння фізичних величин, а також одиниць їх вимірювання. Тому на першому етапі проводжу повторення всіх основних формул, які будуть необхідні при розв’язуванні задач з даної теми. Роблю це так: на листках друкую всі необхідні формули (кожну окремо). Почергово вивішую їх на дошці і детально повторюю з учнями:

1.Значення кожної літери, що входить у формулу;

2.Одиниці вимірювання фізичних величин.

3. Потім пропоную учням гру «Знайди мене»: у ході гри формула забирається, проте учні її вже не забувають.

      Наприклад, організація роботи з формулою закону Кулона: F ₌ k∙ q₁∙q_2/ r².

Завдання учням: якщо інші фізичні величини відомі, як знайти q₁; q_2; r?

Учні в зошитах самостійно знаходять шукану величину, потім коментують шлях її знаходження.

Таким чином, кожна формула повторюється, фіксується і закріплюється в пам’яті учня під час його самостійної роботи в зошиті.

     Важливим моментом є робота над встановленням і розкриттям функціональної залежності величин, які входять у формулу. Розкриття залежностей відіграє важливу роль у розвитку мислення учнів тому, що ознайомлення з різними залежностями має велике значення для встановлення причинового зв’язку між явищами навколишньої дійсності.

Розв’язування задач.

Навчати учнів усвідомлено розв’язувати задачі можна лише тоді, коли сам показуєш прийоми запису умови і ходу розв’язування типових задач. На уроці розв’язування задач за пройденою темою перші 1-2 задачі розв’язуємо разом з учнями, але запис на дошці й основні теоретичні викладки роблю сам. Це допомагає учням всіх рівнів знань зрозуміти напрямок та аспекти в розв’язанні типової задачі. Учні намагаються допомогти. Вони коментують запис скороченої умови задачі, подають ідеї щодо напрямку розв’язання, коментують необхідні математичні дії, стежать за ходом перевірки.

       Особливу увагу приділяю роботі з ознайомлення учнів з умовою задачі та її змістом. Зрозуміло, що учень має приступити до розв’язання задачі лише тоді, коли повністю усвідомлює її зміст. Тому повільно читаю зміст, чітко виділяю умову і скорочено її записую на дошці. Важливим моментом, у роботі над задачами є виконання рисунку, схеми чи графіка згідно зі змістом. Це допомагає учням вчитись уявляти ті фізичні явища, про які йдеться в задачі.. Потім у співпраці з учнями виконую весь алгоритм розв’язання. Навчаю їх, в якій послідовності ведеться розв’язування та оформлення задачі. Потім перевіряємо її на реальні відповіді.

       Пропоную учням розв’язувати задачі біля дошки у формі «Естафети», тобто кожну наступну дію виконує новий учень. Під час розв’язування задач такі учні намагаються відшукати в довіднику чи підручнику готову формулу, підставивши в яку числові дані, можна було б отримати відповідь. Інші не знають навіть, що саме треба шукати в довіднику, тобто не здатні зіставити умову задачі з тим чи іншим законом або означенням.   

       Задачі повинні мати реальний практичний зміст, числові дані в прикладних задачах повинні відповідати існуючим на практиці, тобто бути реальними. Наприклад:

1. Ейфелева башта висотою 300м має масу 8000т. Яку масу має модель цієї башти із того ж матеріалу і висотою 1,5м?

2. У книзі «Путешествие Гулливера» описано країну велетнів, де лінійні розміри всіх предметів у 12 разів більші від нормальних. На Гулівера один раз там посипались яблука, а одне з них навіть збило його з ніг. Яку приблизно масу могло мати таке яблуко?

3.Аліна запросила Людмилу погуляти у дворі. Дівчата проговорили годину на подвір'ї. Коли Людмила повернулася, мама зробила їй зауваження про те, що йдучи з дому, дочка не виключила світло і телевізор. Людмила образилася і сказала: «А що з ними сталося?» Обчисліть, скільки коштів витратить даремно сім'я, якщо хтось щодня забуватиме на 1 год виключати люстру з 4 лампочками на 60 Вт і телевізор на 150 Вт:

а) за місяць;

б) за рік.

Така задача викликає у дітей зацікавленість. Учні починають раціональніше використовувати електроенергію, газ .

Якісні задачі.

  При проходження теми завжди відвожу час для розв’язування якісних задач, які цікаві за змістом, сприяють усвідомленню вивченого матеріалу, показують прикладний характер вивчених тем, розвивають спостережливість, розширюють світогляд учня. Наприклад, під час вивчення теми «Основи молекулярно-кінетичної теорії» ставлю такі питання:

1.Чому важко відкрутити гайку, якщо вона довгий час є закрученою?

2.Поясніть, чому гідравлічний домкрат піднімає вантажівку.

3. Под голубыми небесами, Великолепными коврами, Блестя на солнце, снег лежит. Прозрачный лес один чернеет, И ель сквозь иней зеленеет, И речка подо льдом блестит. А.С Пушкин.

При розв’язуванні якісних задач створюються умови для розвитку особистісних навичок учнів через докладання ними особистих зусиль для здобуття знання, що сприяє формуванню їх активної життєвої позиції.

Дидактична гра.

                 Зі всієї різноманітності нетрадиційних уроків в основі кожного з них лежить така форма організації навчання як дидактична гра. У виборі дидактичних ігор важливу роль відіграє віковий фактор. Якщо для учнів 7-8 класів характерними є уроки-змагання, уроки естафети, уроки-подорожі, уроки-казки, театралізовані уроки, то для старшокласників переважають ділові, рольові ігри, діалоги які реалізуються через уроки-конференції, уроки-інтерв’ю, уроки-диспути, інтегровані уроки, уроки-суди.

  Під час рольових ігор усі учні зайняті серйозною роботою, яка нагадує роботу дорослих. Досвід свідчить, що така робота подобається учням: вона надає широкий просвіт для самовираження, є добрим засобом активного комплексного повторення вивченого матеріалу, удосконалює вміння учнів виступати перед товаришами, вміти слухати.

Інтерактивне навчання

1.Робота в парах

Робота учнів у групах та парах, взаємо навчання учнів у парах змінного складу дає хороші результати.

 Мікрофон

Досить часто закріплення вивченого проводжу з використання технології “Мікрофон”, що дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

 Ажурна пилка

 Ця технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Готую індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали - таблиці, тощо). Потрібно підготувати таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи, бо кожен учень входить у дві групи – “домашню” й “експертну”. Об’єдную учнів у 6 груп домашніх.Така робота забирає цілий урок і нудьгувати нікому не доводиться.

Експеримент

Велику пізнавальну і виховну цінність мають досліди. Наприклад, перед вивченням теми "Випаровування рідини" учням корисно запропонувати порівняти швидкості випаровування води і масла, які знаходяться у відкритих посудинах; швидкість випаровування води у стакані і налитої води на тарілку. Можна давати домашні завдання щодо спостереження фізичних явищ у природі.

Як правило, цікавість пов’язана з елементами несподіванності, в ній зацікавлює новизна матеріалу. Тому доречно використовувати цікавість під час створення проблемної ситуації. З цією метою використовую різні прийоми: проведення дослідів, розв’язування задач.

Фізика як наука ґрунтується на експерименті. Зацікавити учнів фізикою, добитися розуміння та засвоєння знань, прищепити певні експериментальні вміння і навички можна лише при використанні фізичного експерименту. Експеримент є найважливішим елементом процесу навчання фізики. Він виконує декілька дидактичних функцій:

1.Підвищує зацікавленість до предмета;

2.Активізує розумові здібності;

3.Розвиває спостережливість.

     Комп’ютерні технології надають багато можливостей для вчителя урізноманітнити форми і методи роботи на уроці, що дозволяє активізувати діяльність учнів, але слід звернути увагу на те, що поява таких можливостей не повинна відмінити «живий» фізичний дослід.

Завдяки навчальному фізичному експерименту учні оволодівають досвідом практичної діяльності на основі понять і законів, найефективніше здійснюється підхід до навчання фізики.

     Навчальний фізичний експеримент формує в учнів експериментальні вміння, дослідницькі навички.Реалізую у формі демонстраційного і фронтального експерименту, лабораторних робіт, робіт фізичного практикуму.

     Виконання лабораторних робіт передбачає володіння учнями певної сукупністю умінь, що забезпечують досягнення необхідного результату, вміння:

1. Планувати експеримент,  формулювати його мету, визначати експериментальний метод і давати йому теоретичне обґрунтування;

2. Підготувати експеримент, тобто збирати дослідні установки чи моделі, раціонально розміщувати приладдя;

3. Спостерігати, визначати мету й об’єкт спостереження, встановлювати характерні ознаки перебігу фізичних явищ і процесів;

4. Вимірювати фізичні величини, визначати ціну поділки шкали приладу, її нижню і верхню межу, знімати показання приладу;

5. Обробляти результати експерименту, знаходити значення величин, похибки вимірювань, креслити схеми дослідів, складати таблиці одержаних даних, готувати звіт про проведену роботу, вести запис значень фізичних величин у стандартизованому вигляді;

6. Будувати графіки, робити висновки про проведене дослідження, виходячи з поставленої мети.

 Презентації.

Робота з презентаціями вимагає мінімальних знань правил програмування. Серія слайдів передбачає їх використання на різних етапах уроків і в різноманітних формах навчальної діяльності. Кожний зі слайдів складає ланку (кільце) дискурсивного (розумового, абстрактного, безпристрасного) способу пізнання, що організує та спрямовує вчитель. Анімація кадрів забезпечує поступовий рух думки учнів і дозволяє показати процеси в дії.

ІКТ

      На практиці ін­формаційними технологіями називають ті, що ви­користовують спеціальні технічні інформаційні за­соби (ЕВМ, аудіо, кіно, відео). З появою комп'ютерів з'являється новий термін — «нові інформаційні технології навчання». Термін «інформаційно-комунікаційні» є об'єднуючим для різних варіантів технологій та вказує на специфіку інтерактив­ного навчання — діалог у системі «користувач — комп'ютер». Інформатизація навчально-виховного про­цесу передбачає широке використання у процесі вивчення навчальних предметів інформаційно орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп'ютерів і телекомунікаційних мереж. До них належать інформатизація системи управління навчальним закладом, створення баз даних та пе­реробка інформації, участь у міжнародних проек­тах тощо. Широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій (програмоване навчання, експертні системи, мультимедіа, імітаційне моде­лювання, предметні комп'ютерні уроки) сприяє ре­алізації особистісно орієнтованого підходу до учнів, поетапному засвоєнню знань, умінь і навичок.Багато явищ в умовах шкільного фізичного кабінету не можна продемонструвати. Це наприклад, явища мікросвіту, або процеси, що швидко відбуваються, досліди с приладами, яких немає в фізичному кабінеті. Діти відчувають труднощі, бо не в змозі уявити ці явища, а комп’ютер може створити моделі явищ; які допоможуть подолати цю проблему. Комп’ютер підвищує і стимулює інтерес до навчання, активізує розумову діяльність і ефективність засвоєння нового матеріалу, сприяє розвитку самостійності учнів.

    Одним із напрямів застосування комп’ютерних технологій є впровадження  програмних засобів, які дозволяють моделювати та імітувати реальні явища.

До курсу фізики в середніх навчальних закладах входять розділи, вивчення і розуміння яких потребують розвинутого образного мислення, уміння аналізувати й порівнювати: молекулярна фізика, електродинаміка, ядерна фізика, оптика.

     У таких випадках на допомогу приходять сучасні засоби навчання, і в першу чергу- ПК. Такі уроки викликають в учнів справжній інтерес, змушують працювати всіх, навідь слабко підготовлених дітей. Якість знань при цьому відчутно зростає.

     Важливе значення мають комп’ютерні експерименти та лабораторні роботи, які входять до складу програмно-педагогічних засобів (ППЗ) з фізики. Віртуальні експериментальні завдання можуть бути корисними тільки за умов ретельної підготовки вчителя до його введення в структуру уроку. Але моделювання різних явищ у жодному разі не замінить справжніх дослідів, а в сукупності з ними дасть змогу на вищому рівні пояснити фізичні закономірності. Самостійна робота учнів з програмними засобами з фізики забезпечується режимом перегляду вмісту сторінки, перегляду динамічних моделей, відео фрагментів, виконання інтерактивних експериментів та лабораторних робіт.

    Одним з шляхів вирішення проблеми є застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі. Ефективність комп’ютерних технологій у навчанні зумовлена широкими можливостями, що їх надають комп’ютери та їх засоби мультимедіа. Крім того, комп’ютерне навчання дає змогу значно збільшити обсяг опрацьованої учнем інформації, оскільки вона подається в більш узагальненому й систематизованому вигляді.

Використання комп’ютера значно розширює можливості подання навчальної інформації, сприяє більш поглибленому вивченню фізичних явищ і дозволяє пробудити в учнів інтерес до фізики.

      Організаційна структура програмних засобів з фізики дає змогу використовувати їх для підтримки як індивідуальних, так і групових форм роботи учнів на уроці та в позакласній діяльності в процесі формування фундаментальних знань про явища природи, закони і закономірності протікання фізичних процесів, формування практичних навичок розв’язування задач, умінь користуватися фізичними приладами та проводити самостійні дослідження в процесі виконання лабораторних робіт і розв’язування експериментальних задач, а також для формування політехнічних знань.

Описані форми роботи розвивають творче мислення учня, сприяють зібраності та зосередженості під час роботи над завданнями, розширюють кругозір, підвищують пізнавальний інтерес до навчання, стимулюють зацікавленість у власних досягненнях, сприяють розвитку загально логічних навичок, учні набувають навичок аналізувати, порівнювати, узагальнювати, коригувати, відокремлювати головне від другорядного.